Добриво Сульфат марганцю (Марганець сернокислий) Mn-32% ОВІ Україна

Марганець сернокислий (MnSO4) являє собою кристалічний порошок блідо-рожевого кольору з природної двоокису марганцю або з бідних руд. У рослинності застосовується в якості як антисептика та добрива для основного внесення спільно з азотом, фосфором і калієм, а також як додаткові підживлення впродовж вегетаційного періоду. Брак марганцю найчастіше проявляється на чорноземах і дерново-карбонатних ґрунтах із нейтральною або лужною реакцією, особливо на піщаних і супісчаних, а також на карбонатних торф'яниках. Дерново-підзолотисті кислі ґрунти характеризуються високим вмістом рухомого (обмінного) марганцю, тому застосовувати марганцеві добрива на цих ґрунтах не треба. Під час вапнання кислих ґрунтів внесення марганцевих добрив дає позитивний ефект. Марганець необхідний для нормального протікання фотосинтезу (накопичення хлорофілу в листі), утворення цукрів і аскорбінової кислоти (вітамін С). Марганець бере участь в окисно-відновних реакціях, активізуючи понад 35 ферментів, регулює водний режим, що підвищує стійкість культур до несприятливих чинників, а також впливає на плодоношення рослин. Засіб досить швидко поглинається й переміщатється в рослинах. Крім цього, марганець регулює засвоєння інших мікроелементів рослинами, впливає на переміщення фосфору та інших елементів живлення до молодого листя й пагонів. Брак марганцю викликає хлороз, — пожовтіння й поступове відмирання листя. У разі браку цього елемента рослини затримуються в рості та цвітіння, молоді пагони всихають.

Залежно від типу ґрунту та умов вирощування, застосування сульфату марганцю підвищує урожай коренеплодів на 25-40 ц/га, водночас вміст цукру в них збільшується від 0.3 до 0.95%. На чорноземних ґрунтах внесення сульфату марганцю сприяє збільшенню врожаю винограду на 20-30%, водночас сахаристість ягід підвищується на 1-25%, також знижується кислотність соку.

Рекомендовано використовувати сернокислий марганець як додаткове харчування для зернових (овса, пшениці, ячменю, кукурудзи); бобових (гороху, квасолі); кормових (клемера); овочевих (картопля, редиса, моркови, цукрових буряків, огірків, помідор).